КІК: До чого потрібно готуватись українським власникам іноземних компаній

При веденні бізнесу часто використовується можливість реєстрації класичної офшорної компанії або компанії в юрисдикціях із низьким оподаткуванням. Якщо власником або співвласником такої компанії є громадяни України, то доходи, отримані від роботи таких іноземних компаній необхідно задекларувати в Україні та сплатити податок з доходу (ПДФО).

Однак, як показує практика, отримані за кордоном доходи українці часто не поспішають декларувати, а відсутність необхідної інформації у податкових органів унеможливлює накладення на резидентів України штрафних санкцій. Поки що.

Але це скоро зміниться. В одному із наших попередніх матеріалів ми на прикладі одного із класичних офшорів розповідали про глобальну тенденцію запровадження відкритих реєстрів бенефіціарів. Паралельно ведеться робота щодо обміну податковою інформацією – так, Україна вже є учасником Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, і з 2020 року планується початок процесу автоматичного обміну інформацією.

КІК – як багато в цьому слові

Проект закону передбачає критерії для визнання іноземної компанії контрольованою резидентами України.

До цього поняття включені всі іноземні юридичні особи та іноземні утворення без статусу юридичної особи, нерезиденти України, які перебувають під контролем фізичних осіб – податкових резидентів України. До них належать: усі корпоративні утворення (об’єднання), створені на підставі договору, що мають право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання прибутку в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодонабувачів, партнерства; трасти, фонди, установи, організації.

Контролюючими особами (бенефіціарами) КІК будуть вважатись фізичні особи – податкові резиденти України, які:

• мають частку 50 % і більше в КІК, або
• мають частку 25 % і більше в КІК, якщо при цьому 50 % часток і більше належать іншим українським резидентам, або
• здійснюють фактичний контроль окремо або спільно з іншими резидентами.

При цьому, розмір частки визначається різними способами. Якщо бенефіціар володіє часткою через кілька ланцюгів – відповідні частки підсумовуються. Якщо ж бенефіціар здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою в ланцюзі, то вважається, що він володіє 100% часток такої наступної юридичної особи.

«Приховані» бенефіціари також під прицілом. До володіння частки в КІК прирівнюється здійснення фактичного контролю, що може проявлятись наступним чином:

– наявність довіреності на здійснення істотних правочинів від імені КІК на строк більше 1 року, яка не передбачає погодження таких правочинів з органами управління КІК;

–зазначення особи як “бенефіціара” під час відкриття банківського рахунку (процедура KYC);

– розпорядження активами й прибутком, припинення діяльності, інший істотний вплив на рішення КІК щодо укладання угод (незалежно від документарної форми угод);

– обов’язкові для виконання вказівки органам управління КІК;

– проведення переговорів щодо укладання договорів та інших угод;

– здійснення операцій за банківськими рахунками КІК або можливість блокування операцій за рахунками.

Скільки і як платити

Платником податку є фізична особа – резидент, яка виступає контролером КІК, тобто йдеться про сплату податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за загальною ставкою 18% або 9% (якщо дивіденди від КІК отримано бенефіціаром до дати звіту про КІК на рахунок в українському банку). Крім того, необхідно враховувати зобов’язання зі сплати військового збору – 1,5 %.

До бази оподаткування включається частина прибутку КІК пропорційно до частки бенефіціара. Прибуток визначається на підставі фінансової неконсолідованої звітності КІК за календарний рік. На вимогу податкового органу фінансова звітність повинна підтверджуватись письмовим аудиторським висновком.

В разі отримання прибутку за межами України бенефіціар зобовязаний включити такий прибуток до податкової декларації про майновий стан і доходи фізичної особи.

Бенефіціар подає звіт про КІК до податкового органу одночасно з поданням декларації з ПДФО за відповідний календарний рік. До звіту про КІК додаються копії фінансової звітності КІК, які підтверджують розмір прибутку КІК за звітний рік.

Виключення з правил

Доходи від діяльності КІК не оподатковуються, якщо:

1) загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує 1 мільйона євро на кінець звітного періоду;

2) КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі (перелік яких затверджено КМУ);

3) КІК здійснює благодійну діяльність і не виплачує дохід;

4) КІК зареєстрована в державі, з якою Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування, і юрисдикція КІК не входить до списку країн, затвердженого КМУ з трансфертного ціноутворення, та:

– КІК сплачує податок на прибуток за ставкою не нижче за 5 % від української ставки податку на прибуток, тобто не нижче ніж 13 %; або

– пасивні доходи КІК становлять не більше як 50 % загальної суми всіх доходів КІК.

Штрафні санкції

Правила щодо оподаткування доходів від КІК багато в чому аналогічні правилам щодо трансфертного ціноутворення для юридичних осіб. Штрафи також гігантські:

• Неподання звітності з КІК – 1000 мінімальних заробітних плат на 1 січня поточного року (станом на 01.01.2019 р. – 4.173.000,00 грн за один факт порушення).
• Ненадання даних про КІК – 3 % від суми операцій КІК або 25 % скоригованого прибутку КІК, невідображеного у звіті, але не більше як 3000 мінімальних заробітних плат на 01 січня поточного року (станом на 01.01.2019 р. – 12.519.000,00 грн) за кожний факт.
• Неподання повідомлення про факт придбання або відчуження КІК – 500 мінімальних заробітних плат на 1 січня поточного року (станом на 01.01.2019 р. – 2.086.500,00 грн).
• Повторне неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів із дати сплати штрафу за неподання звіту – 5 розмірів мінімальних заробітних плат на 01 січня поточного року (станом на 01.01.2019 р. – 20.865,00 грн).

В якості невеличкої розради – навіть якщо зміни набувають чинності вже цього року, і перший звіт з декларацією за його результатами потрібно подавати не пізніше 1 травня 2020 року, то штрафні санкції й пеня за неправильне визначення прибутку КІК не застосовуються за період 2019 – 2020 років.

І що тепер робити?

Зміни як податкового законодавства, так і практики його застосування, вимагають нових підходів до використання структур з іноземним елементом та формування фінансових потоків, які будуються на комплексному аналізі системи оподаткування, оцінки та прогнозування податкових та інших ризиків.

В будь-якому випадку ці зміни пов’язані із додатковими витратами для українських фізичних осіб – власників іноземних компаній. Розширення бази ПДФО може спонукати багатьох до переструктурування існуючої моделі ведення бізнесу (наприклад, хтось схоче змінити податкове резидентство, для когось буде вигідніше перевести контрольовані компанії до інших юрисдикцій та ін.). Якщо залишити все як є, буде потрібно нести додаткові витрати не тільки на сплату ПДФО в межах правил КІК, але і на адміністрування цього платежу (визначення суми податку, підготовка звіту, аудиторські висновки).