Конвертація кредиторської заборгованості ТОВ у внесок до його статутного капіталу – чи допустима така операція?

Статутний капітал – це задекларований юридичною особою капітал у грошовому вимірі, який утворюється за рахунок майнових внесків (гроші, цінні папери, інше майно) засновників чи учасників юридичної особи при її створенні, або задля забезпечення поточної діяльності компанії.

Номінальний (задекларований) розмір статутного капіталу (розмір статутного капіталу, який вказаний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) може не відображати реального майнового стану юридичної особи і вартості її активів.

У процесі діяльності компанії може виникнути необхідність збільшити статутний капітал. Збільшення статутного капіталу може бути обумовлене необхідністю поповнення оборотних коштів, або ж може виступати як посилення гарантій інтересів кредиторів юридичної особи, тощо.

Поширеною практикою поповнення обігових коштів компанії залишається поворотна фінансова допомога. Згідно із пунктом 14.1 статті 14 ПКУ поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. На підставі договору про поворотну фінансову допомогу інша фізична чи юридична особа може внести/перерахувати на рахунок юридичної особи кошти, які будуть використані за потребою юридичною особою. У випадку, якщо отримана поворотна безвідсоткова допомога підлягає поверненню протягом 365 календарних днів з дати її отримання, отримання такої поворотної фінансової допомоги не тягне за собою виникнення будь-яких податкових зобов’язань для її отримувача. Якщо юридична особа не має можливості повернути суму поворотної безвідсоткової допомоги в межах 365 календарних днів з дати її отримання, вона підлягає дисконтуванню – включається до складу інших доходів звітного податкового періоду.

У випадку, якщо позика надана учасником юридичної особи, або позикодавець має намір стати учасником такої юридичної особи, можливість конвертувати обсяг неповернутої позики у внесок у статутний капітал може бути оптимальним вирішенням.

Чи існує можливість конвертувати кредиторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю у внесок до його статутного капіталу ?

До моменту вступу в дію Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» діяльність ТОВ, регулювалась зокрема і положеннями частини 2 статті 144 Цивільного кодексу України відповідно до якої не допускалось звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов’язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не містить положень, які би обмежували особу, перед якою ТОВ має кредиторську заборгованість від можливості зарахувати таку заборгованість в якості внеску до статутного капіталу Товариства.

В індивідуальній податковій консультації від 15.03.2019 р. № 1047/6/99-99-15-01-01-15/ІПК, під час розгляду питання щодо оподаткування ПДВ операції із внесення резидентом – одноосібним учасником до статутного капіталу товариства додаткового вкладу у негрошовій формі, а саме у вигляді його дебіторської заборгованості за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, податковим органом зроблено висновок: «операція з внесення одноосібним учасником товариства до статутного капіталу прав вимоги заборгованості товариства в обмін на корпоративні права (частки в статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ». Обґрунтування такого висновку міститься в підпункті 196.1.1 ПК України, відповідно до якого, не є об’єктом оподаткування операції з продажу за кошти корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах. Виходячи з цього, для цілей ПДВ податковий орган прирівняв операції з продажу за кошти корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, і погашення (оплату) кредиторської заборгованості за поворотною фінансовою допомогою.

При цьому, згідно з підпунктом 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 ПК України під поняттям «корпоративні права» розуміються права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Виходячи зі змісту запиту Товариства, одноосібним учасником заявлено про наміри щодо внесення до статутного капіталу додаткового вкладу у негрошовій формі, а саме у вигляді його дебіторської заборгованості до підприємства за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.

Тобто за наслідками отримання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у Товариства виникає кредиторська заборгованість перед учасником підприємства.

Керуючись викладеним вище, податковий орган у вказаній Індивідуальній податковій консультації прийшов до висновку, що операція з внесення одноосібним учасником Товариства до статутного капіталу прав вимоги кредиторської заборгованості в обмін на корпоративні права (частки в статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

В індивідуальній податковій консультації від 17.12.2018 р. №5252/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, на звернення щодо порядку оподаткування податком на прибутку підприємств і ПДВ операції із внесенням до статутного капіталу прав вимоги кредиторської заборгованості, яка виникла у зв’язку з несплатою за товари в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі), податковий орган зазначив, що положеннями ПК України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями із внесення нерезидентом – засновником до статутного капіталу резидента права вимоги кредиторської заборгованості, що обліковується у резидента перед таким кредитором за поставлені товари. Податковий орган у вказаній Індивідуальній податковій консультації також зробив висновок, що зарахування права вимоги кредиторської заборгованості резидента перед нерезидентом-засновником, що виникла за договором поставки товарів в рахунок збільшення статутного капіталу такого резидента не підлягає оподаткуванню податком на прибуток підприємства.

Податковий орган в індивідуальній податковій консультації від 17.12.2018 р. №5252/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, також зазначив, що операція із внесення резидентом/ нерезидентом до статутного капіталу прав вимоги кредиторської заборгованості в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного господарського і цивільного законодавства не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Таким чином, у двох зазначених індивідуальних податкових консультаціях податковий орган зробив аналогічні висновки про відсутність перешкод для конвертації кредиторської заборгованості ТОВ у внесок в його статутний капітал, незалежно від правової природи виникнення такої заборгованості (заборгованість з поворотної фінансової допомоги чи з оплати за поставку товарів).

Зазначимо, що застосування такого інструменту фінансової реструктуризації, як переведення боргу в капітал (debt-to-equity swap) є поширеною та ефективною практикою в багатьох країнах світу.