Юридичні наслідки застосування печатки суб’єктом господарювання
Часи, коли печатка в Україні була обов’язковим атрибутом юридичної особи, вже позаду. Альтернативність застосування печатки (використання печатки не є обов’язковим) закріплена на законодавчому рівні.
Такі зміни були запроваджені Законом України від 23.03.2017 р. № 1982 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями». Цим законом було внесено зміни до відповідних положень Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та інших нормативних актів, які врегульовували питання застосування суб’єктами господарювання печаток. Фактично з моменту ступу в дію положень загаданого вище закону суб’єкт господарювання має право не використовувати у своїй діяльності печатки.
Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим, а відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи – підприємця.
Частиною 3 статті 58 1 Господарського кодексу України передбачено, що наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Відповідно до положення ч 4 статті 58 1 Господарського кодексу України, виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.
Чи означає це, що суб’єкт господарювання, скориставшись правом мати печатку, може застосувати її хаотично, а використання печатки на документах не має ніяких наслідків?
Незважаючи на наявність наведених вище положень, які фактично передбачають використання печаток суб’єктами господарювання як альтернативу (саме право, а не обов’язок використовувати печатку) та відсутність будь-якого регламентування діяльності щодо виготовлення печаток, більшість суб’єктів господарювання – юридичних осіб застосовують печатки. Рішення про застосування печатки і порядок її застосування юридичної особою повинно бути врегульованим у статуті відповідної юридичної особи.
Отже, якщо компетентним органом юридичної особи прийнято рішення про застосування печатки в діяльності юридичної особи, то у випадку, якщо печатку було застосовано, то відповідний правочин не може бути визнаний судом, як такий, що здійснювався проти волі особи.
У Постанові КГС ВС від 23.07.2019 № 918/780/18 суд прийшов до висновку, що наявність печатки на оскаржуваному правочині, за умови відсутності доказів протиправності використання печатки чи доказів її втрати та/або доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, суди, є додатковим аргументом на користь того, що правочин відповідав волі особи, від імені якої підписано оспорюваний документ та проставлено печатку.
Постановою КГС ВС від 28.01.2020 № 914/1019/16 суд залишив в силі рішення суду першої та апеляційної інстанції і погодився із висновками судів попередніх інстанцій. Зокрема, суди при вирішенні вказаної вище справи не надали вирішального значення висновку експертизи, згідно якої з двох елементів використаних для посвідчення вчинення правочину, лише відтиск круглої печатки ймовірно був зроблений печаткою особи (фізичної особи-підприємця). При цьому, щодо підпису на оспорюваних документах експерт прийшов до висновку, що від імені фізичної особи-підприємця його вчинила інша особа. Суди прийшли до висновку про належність наданих позивачем доказів на підтвердження здійснення між сторонами спірних господарських операцій, з огляду на те, що спірні документи містять відтиск печатки особи, та з урахуванням того факту, що особа не надала доказів на підтвердження втрати, викрадення печатки, або що печатка іншим незаконним шляхом вибула з володіння особи.
Підсумовуючи усе вище вказане, очевидним є висновок, що використання печатки суб’єктом господарювання є необов’язковим. У випадку, якщо суб’єкт господарювання застосовував печатку при посвідченні правочинів та не довів фактів протиправності використання печатки чи доказів її втрати, та не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, то не може йти мова про те, що печатка використовувалась проти волі відповідного суб’єкта господарювання і відповідно наявність відтиску печатки є аргументом на користь того, що відповідний документ складено за участю особи.