Що загрожує власникам публічних закладів за незаконне використання об’єктів авторського права?

Наприкінці липня 2018 року набув чинності Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». У цій публікації пропонуємо дослідити одне з питань, яких стосується новий закон. Зокрема, про відповідальність власників публічних закладів за використання об’єктів авторського права та їх відносини з авторами та організаціями колективного управління.

Насамперед визначимось із використовуваними надалі термінами:

Закон – Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» № 2415-VIII від 15.05.2018 р.;

Користувач – особа, яка використовує твори інших осіб в свої діяльності;

ОКУ – організація колективного управління;

Публічні заклади – заклади громадського харчування (кафе, ресторани, кав’ярні, піцерії і т.п.), спортзали, салони краси і т.п.; 

Твори – об’єкти авторського права і суміжних прав.

А тепер ближче до суті – чи знали ви, що власники публічних закладів повинні дотримуватись певних правил при використанні об’єктів авторського права? Простіше кажучи, не можна просто так увімкнути телевізор в кафе (або радіо чи музику, фільми і т.п.), оскільки це порушуватиме чинне законодавство.

Практика показує, що власники закладів над такими питаннями рідко замислюються, на відміну від державних органів, які не зволікають їх ставити при перевірці та, як наслідок, притягують порушників до відповідальності.

То що ж робити власникам публічним закладів, щоб не потрапити в списки «крадіїв» авторських прав? Насправді, все дуже просто – треба дотримуватись приписів чинного законодавства, наприклад, отримати дозвіл (ліцензію) від автора на використання твору, зазначати ім’я автора твору при їх використанні (за певних обставин), сплачувати винагороду за користування авторськими творами і т.п.

Новим законом (і не тільки ним) передбачається обов’язок сплачувати винагороду авторам або їх уповноваженим особам за публічне виконання їх творів (наприклад, за трансляцію музики або фільмів та серіалів в закладах громадського харчування, салонах краси, спортзалах і т.п.).

Звертаємо увагу, що відповідно до законодавства, автор може самостійно отримувати винагороду від користувачів, або залучити для цього повіреного чи ОКУ.

Останній варіант став найпоширенішим на практиці як в Україні, так і в світі, оскільки ОКУ як організації є ефективними та зручними, значно економлять ресурси та час авторів. 

1. Хто має право перевіряти заклади щодо законного використання ними об’єктів авторського права (творів)?

Ч. 3 ст. 5 Закону передбачено, що автори мають право вільно обирати ОКУ, яка буде управляти їх майновими правами, визначати, які саме майнові права і на які твори передавати в управління.

У такому випадку правом перевіряти заклади буде наділятись саме та ОКУ, з якою автор уклав договір на управління майновими правами.

Ще однією нормою, яка наділяє ОКУ правом здійснювати перевірки є ч. 4 ст. 20 Закону. Вона передбачає, що ОКУ має право вимагати від користувачів надавати документи, що містять точні відомості про використання творів, необхідні ОКУ для збирання і розподілу винагороди.  Крім того, п.4 ч.1 ст.12 Закону передбачена можливість ОКУ звертатись до господарського суду з позовами про захист прав авторів. При цьому, така можливість надається ОКУ навіть тоді, коли між нею та порушником не було укладено ніяких договорів про використання авторських творів.

2. Які наслідки для закладу у випадку фіксування порушення авторських прав на авторські твори?

У такому випадку ОКУ або автор можуть звернутись з позовом про захист їхніх прав до господарського суду. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» суд може зобов’язати порушника до:

• відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
• відшкодування збитків;
• стягнення із порушника доходу, отриманого внаслідок порушення;
• виплати компенсації у розмірі подвійної або потрійної суми винагороди;
• заборони виконання творів, вилучення контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікація у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав.

Крім того, суд може постановити накласти на порушника штраф у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача. Штраф сплачується до Державного бюджету України.

3. Чи вважається порушенням авторських прав відтворення в закладах музичних телевізійних каналів або радіо?

Так, вважається. Ці дії охоплюються положеннями ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права», що містить перелік дій, які розуміються під порушенням авторського права і суміжних прав.

А саме, таке порушення вважатиметься вчиненням особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 Закону України «Про авторське право та суміжні права», та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього закону. 

4. Чим мають підтверджуватись повноваження ОКУ на здійснення їх діяльності?
   

Підтвердженням повноважень ОКУ є свідоцтва про облік, які до сьогодні видавались Державним департаментом інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки України.

Із набранням чинності новим Законом обліком ОКУ займається Держслужба інтелектуальної власності при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, на сайті якого публікується перелік ОКУ. Протягом 14 місяців з дня набрання чинності новим Законом Держслужба зобов’язана провести переакредитацію ОКУ та вжити заходів для приведення колективного управління майновими авторськими правами, що здійснюється Державною організацією «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (ДО УААСП), у відповідність до вимог нового Закону. Після цього ДО УААСП буде ліквідовано.

5. Чи можна з’ясувати перелік авторів та творів, щодо яких ОКУ має права на управління?

Так, як правило, цю інформацію можна знайти на сайтах ОКУ. Для прикладу, на сайті ОКУ «Українська ліга авторських і суміжних прав» такі дані містяться в розділі «Каталог» – https://ulasp.org/katalog/

У разі, якщо ОКУ відмовляється надати договори з авторами, які б підтверджували її повноваження на управління, то це буде рахуватись як порушення чинного законодавства.

Так, ч. 2 ст. 12 Закону передбачено, що ОКУ зобов’язані надавати інформацію на мотивовані запити та реагувати на скарги авторів, інших ОКУ, користувачів у найкоротший строк, що не перевищує 15 календарних днів з дня отримання такого запиту.

6. Чи можна відмовитись сплачувати винагороду ОКУ, обґрунтовуючи це тим, що в останньої не має підтвердження повноважень щодо збирання винагороди за відтворення конкретних музичних творів?
   

Можна тоді, коли йде мова про документальне підтвердження діяльності ОКУ (це ті випадки, коли в ОКУ відсутні або «підроблені» документи, перелічені в питанні 4).

Якщо ж з документами ОКУ все в порядку, то питання цікавіше. Бо законодавець надав ОКУ можливість збирати винагороду за використання творів навіть тих авторів, які не передали ОКУ відповідних повноважень на управління. Тому, в цьому випадку відмова сплати винагороди – це пряма стежка до того, щоб стати порушником, а якщо ОКУ звернеться до суду з цього приводу – ще й заплатити кругленьку суму (детальніше – дивитись питання 2 про перелік санкцій).

7. Чи визначено максимальний розмір відрахувань за використання музики в закладі?

Максимальній – ні, а от мінімальний визначається у Постановах КМУ № 71 (за використання об’єктів суміжних прав) та № 72 (за використання об’єктів авторського права) від 18.01.2003.

В цілому, у користувачів існує дві можливості виплати винагороди:

• платити 1% від загального доходу за місяць, але не менше мінімального розміру, встановленого Постановами №№ 71 і 72;
• платити за фіксованою ставкою (шляхом множення вартості 1 посадочного місця на загальну кількість місць у закладі).

8. Який порядок ретрансляції в закладі спортивних подій, які транслюються на ТБ?

У п. 6 Оглядового листа ВГСУ від 31 травня 2010 року № 01-08/322 зазначено, що для ретрансляції об’єктів авторського права і суміжних прав в ефір, що є повторним публічним сповіщенням, обов’язковим є одержання відповідної згоди суб’єктів авторського права та (або) суміжних прав.

Згідно із чинним законодавством, в цьому випадку ретрансляція спортивних подій буде вважатись повторним публічним сповіщенням, для якого необхідно отримати згоду від авторів (правовласників). Тобто, закладу необхідно укласти договір з відповідною організацією мовлення, яка транслює спортивні події на ТБ.

Якщо ж у закладі транслюватиметься, наприклад, скачаний з інтернету (неліцензійний) запис футбольного матчу, то, окрім аналізованої вище майнової відповідальності згідно Закону України «Про авторське право та суміжні права», ці дії можуть тягнути за собою адміністративну (ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення),та кримінальну відповідальність (ст. 176 Кримінального кодексу України).